Якими були навчання і виховання дітей у стародавніх Греції і Римі? Які науки найбільше цікавили жителів цих країн?

1. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ

Діємо: практичні завдання

1. Проаналізуйте схему «Сім вільних мистецтв» на с. 110.

2. Визначте особливості розвитку шкільної освіти в середні віки.

3. З’ясуйте, чи зазнавала змін шкільна освіта протягом Середньовіччя.

4. Що спільного й відмінного в навчанні в середньовічних і сучасних школах?

За Раннього Середньовіччя унаслідок варварського нашестя і ворожого ставлення церкви до античної спадщини освітні традиції попередніх часів були втрачені. Однак розвиток суспільства неможливий без освічених людей. Потрібні були лікарі, судді, державні чиновники й учителі. Ми вже згадували про каролінгське й отто-нівське відродження — короткочасні періоди піднесення культури й освітніх центрів в імперії франків і в німецьких землях. Згодом освітні центри почали виникати в Європі повсюди.

1. Який вид школи зображено на мініатюрі?

2. Що було головним джерелом знань у середньовічній школі?

3. Які елементи зображення допомогли вам відповісти на запитання?

У школах при великих монастирях і церквах духовні особи за релігійними книжками навчали читання, письма, лічби, церковного співу.

У містах працювали приватні школи, а також навчальні заклади, що утримувалися за кошти міста. У них ліпше, ніж у церковних школах, навчали письма й арифметики. У середньовічних школах застосовували фізичні покарання учнів за порушення.

У шкільній освіті панувала схоластика. Церква контролювала зміст навчання, єдиним джерелом знань були книги церковних авторитетів. Мовою освіти і науки була латина, а з давньоримської освіти запозичили вивчення «семи вільних мистецтв».

2. ВИНИКНЕННЯ УНІВЕРСИТЕТІВ

Діємо: практичні завдання

1. Поміркуйте, у чому полягало історичне значення діяльності середньовічних університетів.

2. Чи змінилося істотно за останні 900 років значення понять: «університет», «студент», «ректор», «факультет», «лекція», «диспут»?

3. Поясніть значення поняття «автономія університетів».

Із накопиченням знань, розвитком міст, ремесел і зростаючою міццю середньовічних держав відчувалася нагальна потреба в освічених людях. Поступово школи, у яких працювали відомі викладачі, почали гуртувати навколо себе дедалі більше учнів. Деякі з них заради навчання в того чи іншого викладача навіть переїжджали до іншого міста.

У тих містах, де жили найбільш освічені, відомі викладачі, з’явилися перші вищі школи — університети. Найдавніший університет Європи у 1088 р. було засновано в м. Болонья, що в Італії. У XV ст. в Європі діяли вже 65 університетів. Найвідоміші з них — Паризький, Болонський, Оксфордський, Празький і Краківський.

Варто запам'ятати!

Університет (від лат. universitas — сукупність) — вищий навчальний заклад, у якому об’єднуються різні напрями підготовки фахівців з точних, природничих і гуманітарних наук. В університетах також проводять наукові дослідження.

В університетах були дві групи факультетів: «нижчі» та «вищі». Спершу всі обов’язково навчалися на «нижчому» — артистичному факультеті — опановували «сім вільних мистецтв». Потім обирали навчання на одному з «вищих» факультетів: правничому, богословському чи медичному. Навчання було тривалим: на юриста або лікаря — п’ять-шість років, а на філосо-фа-богослова — 15 років.

На заняттях викладач зачитував уривки з книжок і пояснював незрозумілі місця, а студенти слухали і записували лекції, (у перекладі з латинської lectio — читання).

Середньовічні університети були справжнім джерелом знань і відіграли вирішальну роль у культурному розвитку європейського суспільства. Випускники європейських університетів знаходили собі роботу при дворах королів, на службі у великих феодалів і міської влади, ставали видатними вченими.

У боротьбі з міською владою університети добивалися самоврядування: викладачі і студенти обирали главу університету — ректора, університети мали власний суд. Студенти звільнялися від військової служби.

Уважно розгляньте ілюстрації. Визначте, що спільного в середньовічних і сучасних університетах.

Український Всесвіт

У Болонському університеті навчався Юрій (Георгій) Котер-макіз м. Дрогобич. На 1481/1482 навчальний рік він був обраний ректором цього навчального закладу. Праця Юрія Дрогобича «Прогностична оцінка поточного 1483 року» вважається першою друкованою книгою українського автора.

3. ЖИТТЯ СТУДЕНТА

Діємо: практичні завдання

Об’єднайтеся в групи та на основі опрацювання тексту, ілюстрацій та історичних документів виконайте спільні проекти.

1. Складіть словесний історичний портрет середньовічного

студента.

2. Від імені середньовічного студента напишіть листа рідним про навчання в університеті (у вас чудова нагода — обрати навчальний заклад самостійно).

3. Укладіть карту пам’яті «Освіта в середні віки».

Слово «студент» походить від латинського слова studens, що означає «старанно навчатися».

Життя середньовічних студентів було нелегким. Вони здебільшого жили у складних умовах, бідності та нужді, навіть якщо були дітьми заможних батьків. Значні кошти йшли на купівлю необхідних книжок, які в ті часи були дуже дорогими.

Ось як описує англійський поет XIV ст. Джеффрі Чосер життя середньовічного студента:

Над логікою перервавши працю,

Із нами плівся оксфордський студент...

Навряд бідніший хтось за нього...

Виносити привчившись Нужду та голод він постійно,

У головах на койку клав поліно.

Йому миліше двадцять книжок мати,

Ніж добру їжу вдосталь споживати.

І, бідаком готовий жити,

Бажав навчитися та інших вчити.

З якими труднощами стикався середньовічний студент на шляху до знань?

Донині студенти всього світу співають свій гімн «Гаудеамус». Латинською мовою він починається словами «Gaudeamus igitur!» (Гаудеамус ігітур), що в перекладі означає «Радіймо ж!».

 

 

Це матеріал з підручника Всесвітня історія за 7 клас Щупак